Скасування експортних мит на сою, ріпак і соняшник в Україні: вплив на ринок і економіку

29.08.2026

За ініціативи українських експортерів минулого тижня зареєстровано два законопроекти щодо тимчасового скасування вивізного мита на три основні олійні культури (соняшник, сою та ріпак). Мораторій на застосування вивізного (експортного) мита має почати діяти з дня набрання чинності ухваленого Закону «до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, але не менш як два роки з дня набрання чинності зазначеним Законом». Звільнення від сплати вивізного мита пропонують застосовувати до всіх експортерів незалежно від форми власності, статусу товаровиробника чи наявності посередницьких договорів.

Можливе скасування експортного мита на дану культуру сприятиме підвищенню маржі виробників сої, ріпаку та соняшнику за рахунок зростання конкурентоспроможності їхньої продукції на зовнішніх ринках. Агровиробники можуть отримати додатковий прибуток, що стимулюватиме інвестиції в галузь. Але значну частину потенційної додаткової експортної маржі будуть поглинати витрати на ускладнену логістику.

Зокрема, це зможе призвести до конкуренції за сировину між українськими переробниками та експортерами в умовах фактично заблокованого експорту олії з глибоководних портів України та суттєвого зниження цін на сировину на внутрішньому ринку. Найбільш імовірними покупцями української олійної в новому сезоні можуть стати країни Центральної Європи, що суттєво постраждали від аномальної спеки влітку.

Додатковий попит може сформувати Туреччина, яка навіть в умовах можливого збільшення власного виробництва залишається залежною від чорноморського соняшнику та олії і може зіткнутися з перебоями в поставках російської продукції. Болгарія і Молдова також потенційно може збільшити закупівлі після скасування обмежень на імпорт українського соняшнику.

Як наслідок, можна очікувати розширення посівних площ під відповідними культурами в наступних сезонах, що може призвести до збільшення обсягів виробництва. Спрощення умов експорту здатне позитивно вплинути на платіжний баланс країни за рахунок зростання валютної виручки від експорту сільськогосподарської продукції. Зареєстровані ініціативи можуть стати важливим інструментом підтримки українського агросектору, якщо вони будуть прийняті й реалізовані з урахуванням механізмів контролю за наслідками для внутрішнього ринку та експортних потоків.