Індія змінить технології зберігання зерна

09.10.2026

Індія перейде на альтернативну технологію зберігання зерна через стійкість шкідників до фосфіну, який протягом десятиліть залишався основним дезінсекційним засобом для елеваторів. Однак зараз резистентність до цього газу в ключових аграрних штатах Індії сягнула 72 – 100%, що свідчить про суттєве зниження ефективності стандартних схем обробки. Індійська рада сільськогосподарських досліджень (ICAR) та Продовольча корпорація Індії (FCI) підписали меморандум про співпрацю з метою випробування більш стійких технологій фумігації. Таким чином було започатковано трирічний науковий проект з пошуку альтернативних способів захисту стратегічних запасів зерна. Угоду було підписано в Нью-Делі за участю Міністерства у справах споживачів, продовольства та державного розподілу Індії.

У рамках проекту виділено три основні технології тестування:

• Фумігація пшениці в металевих силосах чистим азотом.
• Обробка мішків з рисом і пшеницею сумішшю CO₂ та фосфіну.
• Використання вуглекислого газу в герметичних захисних системах.

Традиційно стратегічні зернові резерви Індії захищалися від шкідників за допомогою фосфіду алюмінію та інсектициду малатіону. Фосфін (PH₃) — токсичний, смертоносний газ, який порушує клітинне дихання в мітохондріях. Однак комахи змогли до нього адаптуватися через багаторічне, безперервне і часто неправильне застосування. При контакті з газом фосфіном, що виділяється, комахи різко зменшують споживання кисню та переходять на анаеробний (безкисневий) тип дихання, «перечікуючи» фумігацію. Мутації зафіксовано у головних шкідників запасів по всьому світу — у зернового точильника та рисового довгоносика.

Під час обробки азотом або вуглекислим газом кисень повністю витісняється зі сховища (його концентрація знижується нижче 1 %). Комаха теж включає захисний анаеробний режим і завмирає. Однак без кисню в її організмі починають стрімко накопичуватися токсичні продукти неповного окислення. У результаті обробки газами запаси енергії у шкідника повністю вичерпуються.

Протягом перших двох років планується проведення контрольованих досліджень та пілотних випробувань безпосередньо фахівцями ICAR-CIPHET у Пенджабі. Після цього ще протягом року нові технології випробують у різних кліматичних зонах Індії. За підсумками проекту планується розробити регіональні стандарти зберігання зерна.