ua ru

научно-производственное объединение

АГРО-СІМО-МАШБУД

в виде общества с ограниченной ответственностью

Меню

I проектуєм i монтуєм. Економічні й високоефективні технології та обладнання для крупозаводів пропонують фахівці НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД»

Для крупозаводів важливе значення має обладнання для гідротермічної обробки. Але пропарювачі періодичної дії А9-БПБ російських машинобудівників — конструкція явно застаріла.

14.02.2014

2014-02-14 12:32

Бабич М. Б. , к.т.н., генеральный директор НПО «АГРО-СИМО-МАШБУД»
Байрам-Гали В. З. , технический директор НПО «АГРО-СИМО-МАШБУД»
Калініченко В. , начальник проектного відділу НПО «АГРО-СИМО-МАШБУД»

   Для крупозаводів важливе значення має обладнання для гідротермічної обробки. Але пропарювачі періодичної дії А9-БПБ російських машинобудівників — конструкція явно застаріла. Парові сушарки ВС-10-49М теж малоефективні й досить маломісткі. Адже кондуктивний спосіб підведення тепла в таких агрегатах не відповідає нормам, що призводить до нерівномірного сушіння зерна. На жаль, і досі не налагоджено промисловий випуск охолоджувальних колонок, які мають важливе значення не тільки для поліпшення технологічних властивостей зерна, а й збереження досить дорогого обладнання, наприклад розсівів.
    Або взяти вальцедекові верстати. В Україні їх не виробляють, а російські агрегати 2-ДШС-3 (А,Б) виготовляються лише одного типорозміру з довжиною вальця 600 мм, що недоцільно з економічного погляду. Це зумовлено тим, що основну масу (85 - 93%) становлять крупні фракції (1,2,3) зерна гречки і лише 3 - 7% — дрібні (4,5,6) фракції. Експлуатація вальцедекових верстатів з великими розмірами вальців на дрібних фракціях зерна призводить до перевитрати електроенергії і погіршує ефективність лущення через нерівномірність навантажень на робочі органи верстата. Крім того, в згаданій конструкції є ще ряд недоліків. Йдеться про живильний механізм і регулювання зазору між декою й вальцем та пристрій аспірації верстата й забору лузги з робочої зони.
   Спеціалісти науково-виробничого об"єднання «АГРО-СІМО-МАШБУД» розробляють нові технології та обладнання для розв"язання згаданих проблем круп"яного виробництва. В період з 1988 по 2001 рр. ми спроектували й здали в експлуатацію 15 зернопереробних підприємств в Україні та Росії. Кожний проект виконано за індивідуальним замовленням, хоча й відрізняється виробничими спорудами, технологічними схемами, набором обладнання тощо.
    Приміром, на Трикратському комбінаті хлібопродуктів після реконструкції кукурудзокалібрувального цеху в 1999 році введено в дію першу чергу комплексу продуктивністю 55 т/добу по переробці зерна гречки в крупи. Серед особливостей технологічного процесу — застосуваннямийної машини спеціальної конструкції з двома послідовно працюючими сплавними камерами для видалення важковідокремлюваної домішки, а також виробництво борошна в потоці водночас із гречаною крупою. Під час експлуатації мийної машини встановлено, що в середньому на 5 т гідросепарованого зерна у відходи потрапляє лише близько 1 кг легковажного зерна.
    Впровадження нової технології дало змогу довести загальний вихід круп до 71 - 72%. Зокрема, вихід проділу становить 1.6 - 2.0%, вміст смітної домішки - 0.08%, колотих ядер - 0.11%, нелущених зерен - 0.04% і якісного ядра — 99.34%. Для збільшення виходу і розширення асортименту продукції дрібні фракції зерна гречки після гідросепарування на мийній машині подають на помел. У такий спосіб підвищують ефективність використання зерна і збільшують загальний вихід продукції на 1.5 - 2.0%.
   Одна з важливих особливостей цього крупозаводу - застосування вперше в Україні комп"ютера для керування і контролю за роботою механізмів усієї технологічної лінії. Такий крупоцех обслуговують лише 4 працівники при стабільній роботі технологічного обладнання. Крім того, оператору не треба постійно перебувати в приміщенні з високою температурою, оскільки пропарювачем він керує з дистанційного пульта.
    На згаданому комбінаті введено в експлуатацію і другу чергу зернопереробного комплексу із взаємозамінною схемою — універсального крупозаводу по переробці ячменю, пшениці, гороху, а при потребі й кукурудзи в крупи з модулем гідротермічної обробки. Третім етапом передбачено введення в дію лінії по виробництву із згаданих видів круп зернових пластівців.
    Здано в експлуатацію також крупозавод продуктивністю 55 - 60 т/добу зерна в Курську (Росія). Особливість цього проекту — розміщення технологічного обладнання на спеціальних критих майданчиках, а також використання розроблених нашими спеціалістами двох нових схем розсівів. Це дало змогу зменшити на контролі готової продукції та сортуванні продуктів лущення 4 і 6 фракцій по одній секції розсіву РК-4. При експлуатації нових схем розсівів підтверджено їх високу ефективність. На цьому крупозаводі забезпечено загальний вихід круп у межах 72 - 72,5%, у тому числі 2.0 - 2.2% проділу з вищою якістю, ніж передбачено стандартом.
  На заводі по виготовленню гречаних круп у ТОВ «Подільський Смак» (м. Хмельницький) наші спеціалісти вперше використали пневмотранспорт для подачі дрібних фракцій зерна гречки. Таке вирішення зумовлено габаритами виробничого приміщення, яке треба було значно розширювати. Одержані результати показали, що застосування пневмотранспорту дає змогу в основному лущити крупні фракції зерна і лише певною мірою — дрібні. При цьому відбувається незначне подрібнення зерна. Порівняння техніко-економічних показників з аналогічною в Курську, де вихід проділу становив 2.0 - 2.2%, із застосуванням пневмотранспорту вихід проділу збільшився до 4.0%, що відповідає вимогам. Крім того, проведено проектні роботи, завершено монтаж і готується до пуску універсальний крупозавод по переробці гречки, проса, гороху і ячменю в республіці Татарстан.
    Звичайно, кожний із розроблених нами і змонтованих крупозаводів має істотні відмінності, але спільним є те, що всі вони оснащені новим обладнанням ( пропарювачами, паровими сушарками, вальцедековими верстатами, мийними машинами, пристроями для утилізації відпрацьованого тепла, охолоджувальними та аспіраційними колонками тощо). Згадане устаткування пройшло приймальні випробування на Миргородській МВС, сертифіковане для серійного виробництва. До речі, фахівці НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД» розробили універсальний пропарювач дії для різних видів зерна, зокрема важкосипкого вівса, гороху, кукурудзи, рису, пропарювання пластівців і толокна.
   На потужних крупозаводах (150 - 170 т/добу зерна) гречану лузгу спалюють для одержання насиченої водою пари. При цьому потреби котельної в паливі задовольняються повністю, хоча до 22 - 30% лузги все ж утилізується. Ми розробили обгрунтовані норми витрати лузги в котельнях крупозаводів продуктивністю 24 - 30 т/добу по зерну. Отож, дбайливі господарі втрати зменшать до мінімуму.
   Сьогодні наше підприємство експортує свою продукцію в Молдову, Росію, Узбекистан, країни Балтії та ін. Надходять замовлення на виготовлення технологічного обладнання для гідротермічної обробки та вальцедекові верстати і від всесвітньо відомої фірми «Прокоп» (Чехія). При переробці зерна в крупи найбільш складним і трудомістким є круповідділення — сепарація суміші лущеного і не лущеного збіжжя. Незначна відмінність у формі, гранулометричних, фізичних і механічних особливостях пенсака й необрушу зумовлює і різні їх розміри, густину, пружність, коефіцієнт тертя тощо. Тому за цих умов потрібний індивідуальний підхід до створення круповідділювачів. Адже існуюче обладнання поки що не відзначається високою технологічністю.
   Більшість круповідділювачів оснащені робочими органами у вигляді нахиленої фрикційної площини. Коловий або поступальний рух її спричиняє інерційне навантаження зернопродуктів на робочій поверхні та їх самосортування. Лущене зерно менших розмірів і більшої густини осідає в нижніх шарах зернопродуктів, які контактують безпосередньо з робочою площиною. Не лущене збіжжя навпаки витискається вгору. Регулювання кутів нахилу згаданої площини у поздовжньому та поперечному напрямках стосовно основного дає змогу переміщувати розшаровані зернопродукти залежно від характеру фрикційних зв"язків між ними та поверхнею робочого органу.
  Верхні шари не лущеного зерна з меншим коефіцієнтом опору відносно зсуву і послабленими зв"язками з нижніми шарами переміщуються в напрямку найбільшого нахилу і потрапляють вниз. При цьому нижні шари, які мають тісніший контакт з робочою поверхнею, внаслідок вищого коефіцієнта тертя можуть переміщуватися тільки в протилежному напрямку відносно нахилу робочої площини.
    Під час розробки і виготовлення нового устаткування для сеперації суміші продуктів лущення головне прискорити й істотно підвищити ефективність самосортування та забезпечити стійкі умови рівноспрямованого руху шарів ядра і зерна по робочій поверхні круповідділювача. Для розв"язання цієї проблеми пропонуємо використовувати в круповідділювачі робочій орган у вигляді лускоподібної поверхні.
    Верхня робоча площина її відзначається систематизованою анізотропністю фрикційних властивостей щодо напрямку коливань. У такий спосіб прискорюють відносний рух окремих часток продукту, підвищують ефективність самосортування і розшарування суміші на фракції лущеного (ядра) і не лущеного (необрушу) зерна, а також забезпечують гарантоване, різноспрямоване їх переміщення та роздільне виведення з робочої зони машини.


«Зерно i хлiб» № 4, 2001 р.

Остались вопросы?
Подписаться на новости

Свежие новости

Технология
17.09.2020

Технология

Подробнее
Выставки
17.09.2020

Выставки

Подробнее
Новости сайта
17.09.2020

Новости сайта

Подробнее
Новости оборудования
17.09.2020

Новости оборудования

Подробнее

Популярные запросы:

Гречезаводы Заводы "под ключ"
Наверх