13.02.2014
Лушпиння не знайшло застосування в промисловості за винятком незначного його використання для виробництва фурфуролу, а також як замінника дерев'яної дошки шляхом дорогого її пресування. В останні роки за кордоном в таких країнах, як Японія, Канада, та ін. лушпиння використовують з лікувальним ефектом у вигляді наповнювача для подушок.
Широке застосування у нас в країні і Росії лузга знайшла в якості палива в котельних крупозаводів з метою виробництва пару. Теплотворна здатність лузги в 1.5 рази вище в порівнянні з газом. А її використання призводить до істотного зниження собівартості готової продукції.
На крупозаводі, продуктивністю 150 т/добу, протягом доби виробляється близько 35 тонн лушпиння. Причому тільки трохи більше половини від цієї кількості спалюється в котельні, решту необхідно вивозити за межі підприємства. Проведений аналіз показує, що при спалюванні лушпиння на крупозаводах малої продуктивності 50 - 75 т/добу. зерна, також залишається велика кількість невикористаного лушпиння. З огляду на те, що насипна маса лушпиння складає 193 кг/м3, вивезення лушпиння за межі підприємства є трудомістким процесом, крім цього, згідно з вимогами екологічної безпеки, спалювання її в відкритій місцевості заборонено.
Ряд дослідників намагався використовувати тонко подрібнене гречане лушпиння в якості кормової добавки. Однак, як показали досліди на тваринах, через високий вміст в ній клітковини і жорсткості, відбувається травмування травного тракту, що не дозволяє в такому вигляді використовувати лузгу.
Результати проведених нами досліджень показали, що гречане лушпиння містить до 50 % клітковини, 3 - 4 % сирого протеїну, 4 - 5 % жиру, 0.2 - 0.3 % цукрів, 9 - 10 % золи, в тому числі 0.036 % фосфору, 0.015 % натрію, 0.06 % калію. При такому складі переварюваність лушпиння, перевірена спільно з Селекційно-генетичним інститутом (СГІ) і на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин Одеського сільськогосподарського інституту, на лабораторних щурах склала 4 - 5 %. Встановлено, що вміст амінокислот складає 1.65 %, в тому числі триптофану - 0.07 %, лізину - 0.06 %, гістидину - 0.03 %, аргініну - 0.05 %, аспарагінової кислоти - 0.13, треопіну - 0.06, серину - 0.06, глутамінової кислоти - 0.17, проліну - 0.08, гліцину - 0.09, аланіну - 0.08, валіну - 0.09, метіоніну - 0.04, ізолейцину - 0.05, лейцину - 0.13, тирозину - 0.04, фенілаланіну - 0.06, аміаку - 0.21%. Хоча амінокислотний склад лузги різноманітний, використання амінокислот організмом тварин через погану поїдаємість і низьку переварюваність незначний.
Щоб поліпшити кормові властивості цього продукту і отримати з нього повноцінну добавку, ми розробили спеціальну технологію обробки гречаного лушпиння. В результаті спеціальної обробки лузги вміст клітковини знизився до 32%. Перетравлюваність обробленого лушпиння склала 77.4 %.
Кормову оцінку спеціально підготовленого гречаного лушпиння проводили на лабораторних щурах, згідно зі стандартною методикою СГІ. У кормовій добавці лушпиння містилося 20 %. В якості контрольного корму взяли чисте борошно з ячменю Нутанс 518.
Згодовування 1 г контрольного корму дало 0.161 г., а експериментального корму з обробленим лушпинням - 0.136 г. приросту тварини.
Результати отриманих даних дозволяють зробити наступні висновки:
- спеціальна технологія обробки лушпиння збільшує поїдання лушпиння і перетравлюваність його тваринами;
- оброблене гречане лушпиння може замінити 20 - 25% зернових компонентів в раціоні тварин, практично без зниження кормової цінності.
Підготовлене таким чином гречане лушпиння доцільно застосовувати з білковими і вуглеводними компонентами.
На підставі нової технології розроблені і затверджені "Технічні Умови на виробництво кормової добавки" з включенням гречаного лушпиння.
Другим напрямком використання лузги є харчові волокна, які є регулятором, що забезпечує збереження здоров'я і профілактики багатьох захворювань людини (ішемічної хвороби серця, ожиріння, цукрового діабету, атеросклерозу, раку товстого кишечника та ін.).
Під харчовими волокнами розуміють високомолекулярні важкоперетравлювані компоненти харчових продуктів, що не розщеплюються в організмі людини під впливом травних ферментів. Таким вимогам відповідає гречане лушпиння. Роботи по даному напрямку досліджень проводяться в даний час.
Джерело: «Хранение и переработка зерна» № 5, 2000 р.
Камінський В. Д., заслужений винахідник України, д.т.н., професор ОГСХИ
Карунський А.Й., зав. кафедрою годування с/г тварин, д.т.н., професор ОГСХИ
Бабич М. Б., к.т.н., генеральний директор НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД»
