14.02.2014
Відомо, що рівень використання природних ресурсів круп'яної сировини невисокий. Здебільшого вихід різних видів крупи не перевищує 45 - 65% при базисному вмісті ядра у зерні 65 - 80%. Ми також не можемо бути задоволені виходом крупи високих сортів, наприклад, практично майже не вдається виробляти пшоно вищого ґатунку, а на ядрицю вищого ґатунку взагалі відсутній ГОСТ.
Низький вихід круп обумовлений низкою причин, як об'єктивного, і суб'єктивного характеру:
- недостатньо висока якість вихідної сировини, наявність у ньому важковіддільних домішок, пошкодженого та зіпсованого ядра, яке надмірно подрібнюється при переробці;
- відсутність технологічного обладнання для виділення зіпсованих зерен гречки, ячменю, вівса, вівсюга, насіння бур'янів, що призводить до зниження виходу та якості крупи.
Тому для підвищення якості та виходу крупи необхідно шукати ефективніші способи очищення зерна від домішок. Особливу увагу потрібно приділити підготовці зерна в елеваторах. По-перше, формуванню однорідних партій зерна з правильним розміщенням зерна різної якості (за вологістю, засміченістю, вмістом важковіддільних та зіпсованих зерен, сортів, типів, обліку технологічних властивостей тощо). По-друге, необхідно проводити попереднє очищення зерна із відділенням дрібного зерна. Не відібране на елеваторі та на круп'яних заводах дрібне зерно призводить до підвищеного вмісту зерен у крупі і зниження її сортності.
Існує також ціла низка проблем, які потребують своєчасного вирішення безпосередньо на крупозаводі. По-перше, недостатнє забезпечення технологічним обладнанням.
Нині в Україні велика потреба у виробництві вівсяних, ячмінних, пшеничних та житніх пластівців. Для виробництва цих видів продуктів відсутнє основне технологічне обладнання: плющильні верстати, спеціальні сушарки, пропарювачі безперервної дії та ін.
Через недостатнє забезпечення відповідним технологічним обладнанням в Україні не випускається гречане борошно з якістю необхідною для виробництва продуктів дитячого харчування та інших видів продуктів, таких як макарони, хліб, печиво та ін.
Велике значення для круп'яного виробництва має устаткування гідротермічної обробки. Але пропарювачі періодичної дії А9-БПБ, виготовлені в Росії, є застарілою конструкцією.
Парові сушарки ВС-10-49М малоефективні та дуже металомісткі. Кондуктивний спосіб підведення теплоти в таких сушарках не ефективний, призводить до нерівномірної сушіння зерна, що не сприяє покращенню його технологічних властивостей та споживчих переваг готової продукції. Немає промислового виробництва охолоджувальних колонок, які мають важливе значення не тільки для покращення технологічних властивостей зерна, але й для збереження найдорожчих видів обладнання лущильного відділення крупозаводів: вальцедекових верстатів та розсіву.
Вальцедекові верстати, що виробляються як у Росії, так і в Україні (2-ДШС-3 (А.Б) та їх аналоги) виготовляються лише одного типорозміру, з довжиною вальця 600 мм. Це з тим, що у 85 - 93% маси зерна гречки становлять великі фракції зерна гречки (I, II і III) і лише 3 - 7 % — дрібні фракції (IV, V і VI). Встановлення вальцедекових верстатів з розмірами вальця 600 мм на дрібних фракціях зерна призводить до перевитрати електроенергії та погіршує ефективність лущення за рахунок нерівномірності навантаження на робочі органи верстата, що завдає відчутних економічних втрат. Вказана конструкція вальцедекових верстатів має цілий ряд недоліків - це живильний механізм та регулювання зазору між декою і вальцем, пристрій аспірації верстата та відсмоктування лушпиння з робочої зони та ін.
Другим вузьким місцем сучасного крупозаводу є автоматизація та управління виробництвом.
Управління технологічними процесами всього крупозаводу потребує оперативного контролю за одержанням готової продукції із заданими показниками. Існуючий рівень автоматизованого управління на круп'яних заводах не забезпечує стійкість режимів роботи обладнання та технологічного процесу без втручання обслуговуючого персоналу. В Україні немає круп'яних заводів, оснащених системами заводських ЕОМ, що не забезпечує поетапний контроль технологічних процесів у відділенні ГТО під час лущення зерна, дистанційного централізованого управління засувками, випускними пристроями під бункерами та електродвигунами кожної машини з їх блокуванням.
Для вирішення зазначених проблем необхідно не лише прагнути модернізувати існуюче обладнання, а й розробляти принципово нові конструкції та технології виробництва різних видів круп на базі якісно нових технічних засобів та ефективних систем їх використання.
Науково-виробниче об'єднання «АГРО-СІМО-МАШБУД» займається розробкою нових технологій та обладнання для вирішення зазначених проблем у круп'яному виробництві. Багато питань на сьогодні вже успішно вирішено. Це вказує на правильні підходи у напрямах розробки нових конструкцій технологічного обладнання та нових технологій. За короткий період часу 1998 – 2001 р. нами запроектовано та введено в дію 15 зернопереробних підприємств в Україні та Росії. Кожне підприємство виконано за нетиповим проектом і має відмінності у виробничих будівлях, побудові технологічних схем, наборі технологічного обладнання та багато іншого.
Так, на Трикратському комбінаті хлібопродуктів (Миколаївська обл.) в результаті реконструкції будівлі кукурудокалібрувального цеху в 1999 р. запроваджено першу чергу комплексу продуктивністю 55 т/добу. зерна з переробки зерна гречки на крупу. Особливістю технологічного процесу є використання мийної машини спеціальної конструкції з двома послідовно працюючими сплавними камерами для виділення домішки, що важко відокремити, а також виробництво в потоці борошна паралельно з гречаною крупою. У процесі експлуатації мийної машини встановлено, що в середньому на одну тонну зерна, підданого гідросепаруванню, відбувається попадання у відходи близько 1 кг легковажного зерна.
Використання нової технології дозволило довести загальний вихід крупи до 71 - 72%, у тому числі вихід проділу склав 1.6 - 2.0%, з високими показниками якості: вміст смітної домішки 0.08%, колотих ядер - 0.11%, нелущених зерен - 0.04%, доброякісного ядра - 99.34%.
Для збільшення виходу та розширення асортименту продукції дрібні фракції зерна гречки після гідросепарування на мийній машині направляють на переробку в борошно, що дозволяє збільшити рівень використання природних ресурсів зерна та підвищити загальний вихід продукції на 1.5 - 2.0 %.
Однією з важливих особливостей цього крупозаводу є застосування комп'ютера вперше в Україні для управління та контролю за роботою обладнання та механізмів, передбачений дистанційний пуск та зупинка електродвигунів, автоблокування двигунів груп машин. Все це не тільки суттєво знизило трудові витрати, крупоцех обслуговує лише 4 особи, а й дозволило стабілізувати режими роботи технологічного обладнання. У цьому випадку робота пропарювача та встановлення режимів його роботи встановлюється дистанційно, що усуває необхідність присутності оператора в робочій зоні з високою температурою біля пропарювача.
В даний час на Трикратському КХП завершено роботи з введення другої черги зернопереробного комплексу із взаємозамінною технологічною схемою, універсального крупозаводу з переробки зерна вівса, пшениці, гороху та за потреби кукурудзи у крупи, з модулем гідротермічної обробки.
На заключному третьому етапі передбачається введення лінії виробництва пластівців із круп вищезгаданих зернових культур.
Введений у дію крупозавод продуктивністю 55 - 60 т/добу. зерна у м. Курськ (Росія), особливістю якого є розташування технологічного обладнання на спеціальних критих майданчиках, а також використання розроблених фахівцями НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД» двох нових схем розсіву, що дозволило скоротити на контролі готової продукції та сортування продуктів лущення IV та V фракцій до однієї секції розсіву РК-4 на кожну операцію. У процесі експлуатації нових схем розсівів підтверджено їхню працездатність та можливість ефективного використання. У цьому крупозаводі досягнуто загальний вихід крупи не більше 70 - 71%, зокрема 2.0 - 2.2% продела, з якісними показниками, перевищують норми ГОСТа.
На гречаному заводі ТОВ «Подільський Смак» у м. Хмельницькому вперше у круп'яному виробництві передбачено застосування пневмотранспорту для транспортування дрібних фракцій зерна гречки. Необхідність такого рішення продиктована розмірами будівлі, наданої для реконструкції. Отримані результати показали, що застосування пневмотранспорту призводить, в основному, до лущення великих фракцій зерна і значно меншою мірою дрібних фракцій зерна, при цьому відбувається незначне подрібнення зерна. За результатами порівняльної роботи розробленої та впровадженої технологічної схеми крупозаводу з аналогічною схемою в м. Курськ, де вихід проділу становить 2.0 - 2.2%, при використанні пневмотранспорту вихід проділу збільшився до 4.0%, що знаходиться в межах «Норм».
Завершено монтаж та готується до пуску універсальний крупозавод з переробки гречки, проса, гороху та ячменю в республіці Татарстан на Набережночелнінському КХП.
Кожен із введених в експлуатацію нових крупозаводів має суттєві відмінності, які неможливо викласти в обмежених за обсягом матеріалах, однак загальним є те, що всі підприємства оснащені новими видами технологічного обладнання: пропарювачами, паровими сушарками, вальцедековими верстатами, мийними машинами, пристроями утилізації відпрацьованої теплоти, охолоджувальними та аспіраційними колонками та ін., які розроблені НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД» та випуск яких налагоджений на машинобудівних заводах України.
Всі перераховані вище види технологічного обладнання пройшли приймальні випробування на Миргородській МІС, сертифіковані та рекомендовані до серійного виробництва..
Але слід зазначити, що просто купівля окремих одиниць обладнання не приведе до бажаного результату, як це іноді буває. Наприклад, Вінницький крупозавод і всі перелічені вище, та інші крупозаводи, що зводяться нами, мають комплексний підхід і, крім покупки обладнання, набувають головного — технологію переробки з усіма ноу-хау, хитрощами та нюансами.
Наприклад, вальцедекові верстати СГР-600 та СГР-400 можуть мати різні приводи від 2.2 до 7.5 кВт. Пропарювачі періодичної дії можуть мати корисний об'єм 0.25, 0.3, 0.5, 1.0 м3, що абсолютно не позначається на якості готової продукції. Рівномірний колір крупи та відсутність конденсату забезпечується не об'ємом пропарювача, а спеціальною підготовкою зерна перед пропарювачем, а вибір типу пропарювача визначається наявністю вільної висоти будівлі під його встановлення.
Парові сушарки СП-КБ, змонтовані за нашою технологією, мають у 2.5 рази меншу вагу при тій же продуктивності та забезпечують рівномірну вологість зерна після пропарювання по всьому об'єму.
Важливе значення має застосування розробленої фахівцями НУО універсальної конструкції пропарювача безперервної дії для різних видів зерна, а також можливості пропарювання важкого вівса при виробництві пластівців і толокна, а також гороху, кукурудзи, рису.
Наразі завершено роботи з виготовлення та випробування дослідного зразка плющильного верстата та сушарки спеціальної конструкції для виробництва пластівців. Завершуються роботи з виготовлення варильного апарату безперервної дії для лінії виробництва круп, що не вимагають варіння.
Для науково-виробничого об'єднання «АГРО-СІМО-МАШБУД» важливим стратегічним завданням є створення техніки, яка б забезпечувала конкурентоспроможність як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Основна ставка робиться на якість та грамотне технічне вирішення будь-яких виробничих завдань.
В даний час всі види технологічного обладнання експортуються до Молдови, Росії, Узбекистану, Прибалтики та інших країн. Надійшли замовлення на технологічне обладнання для гідротермічної обробки та на вальцедекові верстати від відомої фірми "ПРОКОП" (Чехія).
Істотним є створення принципово нових енергетично вигідних технологій, які забезпечують зниження втрат сировини, високий вихід готової продукції при розширенні асортименту продукції, що випускається. Велика увага приділяється розробці маловідходних та безвідходних технологій. Одним прикладом цього є технологія переробки гречаного лушпиння в кормову добавку, на виробництво якої розроблені технічні умови.
Насамкінець хотілося б зазначити, що сьогодні в Україні є все необхідне обладнання та технології для створення круп'яного виробництва будь-якого виду, яке дозволить виконувати більш поглиблену переробку зернової сировини та випускати конкурентоспроможну якісну продукцію.
Джерело: «Зберігання та переробка зерна» № 8, 2001 р.
Бабич М. Б. , к.т.н., генеральний директор НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД»
Байрам-Гали В. З. , технічний директор НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД»
Калініченко В. Н. , начальник проектного відділу НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД»
