+38 (048) 740 70 47 Для дзвінків з України Замовити дзвінок

ua ru Pl

Українська версія сайту

Ви завжди зможете переключити мову сайту, скориставшись перемикачем.

науково-виробниче об'єднання

АГРО-СІМО-МАШБУД

у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

Меню

Технологічні особливості виробництва зернових пластівців

Згідно з традиційною технологією на виробництво пластівців використовуються крупи вищого і першого сорту 1-го і 2-го номерів. Однак, найбільш перспективним і економічно доцільним є варіант, в якому в якості сировини використовується лущене ціле ядро, отримане за технологією з використанням процесів гідротермічної обробки зерна.

14.02.2014

Бабич М. Б., к.т.н., генеральний директор НПО «АГРО-СІМО-МАШБУД»

Стихійні ринкові відносини останніх років при всій своїй хаотичності все ж дозволили в активній частині керівників виробити безпомилкове економічне чуття на доступні і перспективні напрямки розвитку виробництва.

Одним з таких напрямків є зернопереробка, а саме - виробництво борошна та крупи. Кількість млинів і крупоцехів на Україні підраховується в тисячах, і продовжує рости. Природно, що при такій ситуації з плином часу пропозиція даних продуктів почала випереджати попит і переросла його. Це, в свою чергу, призвело до затоварення ринку і їх перевиробництва.

У такій ситуації, одним з перспективних напрямків розвитку крупоцехів є подальша більш глибока переробка круп в зернові пластівці і крупи, що не потребують варіння. Можуть бути різні схеми і варіанти для створення таких виробництв. Варіанти схем, що використовуються, багато в чому визначаються характеристикою застосованої вихідної сировини.

Згідно з традиційною технологією на виробництво пластівців використовуються крупи вищого і першого сорту 1-го і 2-го номерів. Однак, найбільш перспективним і економічно доцільним є варіант, в якому в якості сировини використовується лущене ціле ядро, отримане за технологією з використанням процесів гідротермічної обробки зерна. Це значно збільшує вихід готової продукції (пластівців) по відношенню до вихідного зерна, оскільки виключає всі втрати при переробці зерна в крупу, а також втрати за рахунок невикористання дрібних номерів круп: 3-го, 4-го і 5-го.

Дуже важливим є також те, що в лущеному ядрі зберігається алейроновий шар і частина насінєвої оболонки і зародка, що містять в своєму складі вітаміни, мінеральні та інші біологічно активні речовини. Це дозволяє виробляти пластівці підвищеної харчової цінності. Однією з найбільш простих схем, що дозволяє реалізувати вищеописані варіанти, є доукомплектація існуючої технологічної схеми крупоцеху модулем для гідротермічної обробки зерна (ГТО) - пропарювачем і парової сушаркою, що встановлюються перед відділенням лущення після зерноочисного відділення, а також безпосередньо лінією плющення. Лінія плющення складається з бункерів для зволоження лущеного ядра або крупи, плющильного верстата і аеровібраційної сушарки для пластівців.

При використанні даної схеми, вироблені на ній пластівці мають більш тривалий час приготування і менш виражений аромат та смак, властивий зерновим пластівцям. Пов'язано це з тим, що температурній обробці піддається не крупа або лущене ядро, а очищене зерно. Однак, застосування даної схеми дає свої переваги, так як проведення ГТО зерна збільшує вихід крупи на 5 - 8 %. Проведення процесу ГТО необхідно виконувати при більш жорстких режимах в порівнянні з процесом переробки зерна просто в крупу. Так, при використанні процесу попередньої гідросепарації зерна рекомендованими параметрами процесу пропарювання є: тиск пари в пропарювачі 0.17 - 0.2 МПа і експозиція обробки 12 - 15 хв.

Складнішою є довга схема, в якій замість процесу зволоження ядра або крупи використовується їх обробка в пропарювачі безперервної дії.

Використовуючи технологічні можливості пропарювача - широкий діапазон регулювання його продуктивності (1 - 6 т/год) і надлишкового тиску пари, практично можливо управляти зміною технологічних та фізико-хімічних властивостей одержуваного продукту - ступенем денатурації білка і гідролізу крохмалю. При необхідності, можливо доводити його до повної готовності. Такий варіант можливий з урахуванням подвійної гідротермічної обробки: спочатку зерна, а потім ядра або крупи.

Таким чином, при використанні другого варіанта схеми є можливість виробляти і зернові пластівці, і крупи, що не потребують варіння.

Для більш гнучкого управління процесом ГТО в даній схемі можливе використання варочно-обжарочного апарату. Використання даної машини дозволяє проводити процес поверхневого обсмажування, ароматизації і підсушування продукту перед плющенням. Залежно від необхідності для процесу плющення використовують плющильні верстати без охолодження або з охолодженням вальців.

Таким чином, поглиблена переробка зерна з розширенням асортименту готової продукції сьогодні можлива на будь-якому чинному крупозаводі.

Для цього в НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД» є все необхідне - повний комплект обладнання, розроблені та затверджені Міністерством охорони здоров'я ТУ У на зернові пластівці (вівсяні, гречані, горохові, ячмінні, пшеничні, житні, пшоняні, кукурудзяні, рисові), необхідна робоча документація.

Справа за малим - Ваше бажання!

Джерело: «Зберігання і переробка зерна» № 6, 2001 г.

Залишилися питання?
Підписатись на новини

Свіжі новини

Нові великі об'єкти зернопереробки в Казахстані
31.07.2025

Нові великі об'єкти зернопереробки в Казахстані

Подробнее
Грант на розвиток переробного бізнесу для сільськогосподарських виробників
30.07.2025

Грант на розвиток переробного бізнесу для сільськогосподарських виробників

Подробнее
Компенсація переробних підприємств, що постраждали від війни
14.07.2025

Компенсація переробних підприємств, що постраждали від війни

Подробнее
Випробування нового технологічного обладнання – нові кейси для замовників
11.07.2025

Випробування нового технологічного обладнання – нові кейси для замовників

Подробнее
Догори