Ви завжди зможете переключити мову сайту, скориставшись перемикачем.
науково-виробниче об'єднання
АГРО-СІМО-МАШБУД
у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
Згідно з традиційною технологією на виробництво пластівців використовуються крупи вищого і першого сорту 1-го і 2-го номерів. Однак, найбільш перспективним і економічно доцільним є варіант, в якому в якості сировини використовується лущене ціле ядро, отримане за технологією з використанням процесів гідротермічної обробки зерна.
14.02.2014
Бабич М. Б., к.т.н., генеральний директор НПО «АГРО-СІМО-МАШБУД»
Стихійні ринкові відносини останніх років при всій своїй хаотичності все ж дозволили в активній частині керівників виробити безпомилкове економічне чуття на доступні і перспективні напрямки розвитку виробництва.
Одним з таких напрямків є зернопереробка, а саме - виробництво борошна та крупи. Кількість млинів і крупоцехів на Україні підраховується в тисячах, і продовжує рости. Природно, що при такій ситуації з плином часу пропозиція даних продуктів почала випереджати попит і переросла його. Це, в свою чергу, призвело до затоварення ринку і їх перевиробництва.
У такій ситуації, одним з перспективних напрямків розвитку крупоцехів є подальша більш глибока переробка круп в зернові пластівці і крупи, що не потребують варіння. Можуть бути різні схеми і варіанти для створення таких виробництв. Варіанти схем, що використовуються, багато в чому визначаються характеристикою застосованої вихідної сировини.
Згідно з традиційною технологією на виробництво пластівців використовуються крупи вищого і першого сорту 1-го і 2-го номерів. Однак, найбільш перспективним і економічно доцільним є варіант, в якому в якості сировини використовується лущене ціле ядро, отримане за технологією з використанням процесів гідротермічної обробки зерна. Це значно збільшує вихід готової продукції (пластівців) по відношенню до вихідного зерна, оскільки виключає всі втрати при переробці зерна в крупу, а також втрати за рахунок невикористання дрібних номерів круп: 3-го, 4-го і 5-го.
Дуже важливим є також те, що в лущеному ядрі зберігається алейроновий шар і частина насінєвої оболонки і зародка, що містять в своєму складі вітаміни, мінеральні та інші біологічно активні речовини. Це дозволяє виробляти пластівці підвищеної харчової цінності. Однією з найбільш простих схем, що дозволяє реалізувати вищеописані варіанти, є доукомплектація існуючої технологічної схеми крупоцеху модулем для гідротермічної обробки зерна (ГТО) - пропарювачем і парової сушаркою, що встановлюються перед відділенням лущення після зерноочисного відділення, а також безпосередньо лінією плющення. Лінія плющення складається з бункерів для зволоження лущеного ядра або крупи, плющильного верстата і аеровібраційної сушарки для пластівців.
При використанні даної схеми, вироблені на ній пластівці мають більш тривалий час приготування і менш виражений аромат та смак, властивий зерновим пластівцям. Пов'язано це з тим, що температурній обробці піддається не крупа або лущене ядро, а очищене зерно. Однак, застосування даної схеми дає свої переваги, так як проведення ГТО зерна збільшує вихід крупи на 5 - 8 %. Проведення процесу ГТО необхідно виконувати при більш жорстких режимах в порівнянні з процесом переробки зерна просто в крупу. Так, при використанні процесу попередньої гідросепарації зерна рекомендованими параметрами процесу пропарювання є: тиск пари в пропарювачі 0.17 - 0.2 МПа і експозиція обробки 12 - 15 хв.
Складнішою є довга схема, в якій замість процесу зволоження ядра або крупи використовується їх обробка в пропарювачі безперервної дії.
Використовуючи технологічні можливості пропарювача - широкий діапазон регулювання його продуктивності (1 - 6 т/год) і надлишкового тиску пари, практично можливо управляти зміною технологічних та фізико-хімічних властивостей одержуваного продукту - ступенем денатурації білка і гідролізу крохмалю. При необхідності, можливо доводити його до повної готовності. Такий варіант можливий з урахуванням подвійної гідротермічної обробки: спочатку зерна, а потім ядра або крупи.
Таким чином, при використанні другого варіанта схеми є можливість виробляти і зернові пластівці, і крупи, що не потребують варіння.
Для більш гнучкого управління процесом ГТО в даній схемі можливе використання варочно-обжарочного апарату. Використання даної машини дозволяє проводити процес поверхневого обсмажування, ароматизації і підсушування продукту перед плющенням. Залежно від необхідності для процесу плющення використовують плющильні верстати без охолодження або з охолодженням вальців.
Таким чином, поглиблена переробка зерна з розширенням асортименту готової продукції сьогодні можлива на будь-якому чинному крупозаводі.
Для цього в НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД» є все необхідне - повний комплект обладнання, розроблені та затверджені Міністерством охорони здоров'я ТУ У на зернові пластівці (вівсяні, гречані, горохові, ячмінні, пшеничні, житні, пшоняні, кукурудзяні, рисові), необхідна робоча документація.
Справа за малим - Ваше бажання!
Джерело: «Зберігання і переробка зерна» № 6, 2001 г.