22.07.2019
Через джерела Мас-Медіа аграрії скаржаться на низьку якість збираного врожаю зерна пшениці у всіх регіонах України у 2019 році. Зібране зерно пшениці (переважно) 4-5-6 класу. Зерно такого класу – фуражне, яке використовується виключно для годування худоби та птиці.
У зв'язку з цим НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД» рекомендує встановлювати машини мийні КВД-1 у зерноочисних відділеннях млинів для покращення показників борошномельного виробництва.
Мийна машина КВД-1 – універсальне обладнання, яке призначене для миття зерна гречки, кукурудзи, проса та ін. Область застосування — крупоцехи комбінатів хлібопродуктів, агропромислові підприємства та фермерські господарства.
З усіх питань конструкції, роботи, технічних характеристик та властивостей мийної машини КВД-1 ви можете звертатися до фахівців НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД».
Мийна машина – гарант високої якості борошна
Одним із завдань агропромислового комплексу є боротьба із втратами сільськогосподарської продукції, починаючи з періоду збирання врожаю. Висока якість зерна забезпечує його кращу безпеку, скорочує втрати при зберіганні, підвищує продуктивність переробних підприємств та збільшує вихід та якість готової продукції.
Пшениця, як і інші зернові культурні злаки уражаються багатьма хворобами, внаслідок чого знижується врожай та погіршується його якість. У процесі переробки зерна мінеральний пил та мікроорганізми переходять у готовий продукт, що призводить до його підвищеного бактеріального обсіменіння. Борошно, крупа стають нестійкими під час транспортування та зберігання. Причому розвиток мікрофлори йде настільки інтенсивно, що ці продукти стають непридатними ще при транспортуванні за бактеріальними показниками, що не дозволяє їх використовувати під час виробництва продуктів харчування, особливо для дітей віком до 1 року. Однією з найпоширеніших бактерій для борошномельних та хлібопекарських підприємств є картопляна паличка.
Останніми роками зерно перед помелом не миється, а лише відволожується. Тому при розмелі зерна картопляна паличка потрапляє в муку. За сприятливих умов бактерії картопляної палички швидко розмножуються. Оптимальними умовами для розвитку спор картопляної палички є температура близько 40 °С, наявність вологи, живильного середовища, зниженої кислотності. Її клітини не витримують нагрівання до 80 °С, а спори залишаються життєздатними при 120 °С. Тому бактерії при випіканні хліба гинуть, а спори залишаються життєдіяльними.
Кисле середовище пригнічує розвиток бактерій картопляної палички. Тому в житньому хлібі, який має підвищену кислотність, картопляна хвороба розвивається рідше.
На розмноження картопляної палички значний вплив має порушення санітарного та технологічного режиму зберігання та переробки зерна, борошна, а також випікання хліба та його зберігання. У зв'язку з цим велике значення має дотримання вимог санітарних та технологічних інструкцій, що діють в елеваторній, борошномельній та хлібопекарській промисловості, а також у торгівлі.
При розвитку картопляної хвороби відбувається посилене розмноження бактерій картопляної палички. В результаті під впливом активних амілаз картопляної палички в хлібі відбувається збільшення кількості декстринів, які надають м'якушу липкості. При цьому продукти розпаду білків, що утворюються під дією протеолітичних ферментів картопляної палички, мають різкий специфічний запах. Уражений картопляною хворобою хліб набуває неприємного специфічного запаху, має липкий м'якуш, який при сильному ураженні тягнеться нитками, а потім у середині буханки (батона) з'являється чорна порожнеча з сильним гнильним запахом.
Для запобігання поширенню картопляної хвороби необхідне проведення певних заходів у всіх ланках ланцюга – починаючи з ґрунту, зерна та закінчуючи хлібом. Для покращення стану зерна, борошна, хліба з метою запобігання розвитку картопляної хвороби у хлібі необхідне дотримання заходів, передбачених «Інструкцією зі зберігання продовольчого, кормового зерна, олійного насіння, борошна та крупи», «Правилами з організації та ведення технологічного процесу на елеваторах», а також «Правилами організації та ведення технологічного процесу на млинах».
Однак одним із найефективніших методів усунення зазначених недоліків є використання мийної машини КВД-1. Мийні машини, крім пристроїв для виділення домішок, є початковим етапом складної водно-теплової обробки зерна у процесі гідросепарування, відлежування, замочування. Проведена нами розробка режимів кожному етапі водно-теплової обробки загалом визначають зміни технологічних властивостей зерна у заданому напрямі.
Основне гідросепарування зернової суміші відбувається в сплавній камері, де фактично досягається виділення домішок.
Завершальним етапом роботи мийної машини є зневоднення зерна. У центрифугальній колонці мийної машини відбувається відділення вологи в результаті спільної дії віджиму та підсушування зерна повітрям.
