В існуючих «Правилах організації і ведення технологічного процесу на круп'яних підприємствах» передбачаються роздільні технології виробництва ячної, пшеничної і горохової круп. Для розширення асортименту круп'яної продукції підприємства не завжди економічно доцільно будівництво нових крупоцехів.
Нами розроблена універсальна технологічна схема, призначена для переробки декількох видів зернових культур: пшениці, ячменю та гороху. Дана схема дозволяє виробляти пшеничні, ячні, перлові і горохові крупи на одному і тому ж технологічному обладнанні з гнучкою схемою. Відмінною особливістю взаємозамінної технологічної схеми є використання для зазначених видів зернових культур загального зерноочисного відділення і загального блоку гідротермічної обробки (ГТО) зерна, що дозволяє поліпшити не тільки технологічні властивості зерна, споживчі переваги готової продукції, а й істотно підвищити вихід готової продукції на 8-12% при зниженні витрат на лущення і шліфування продуктів. Перша універсальна технологічна схема була реалізована на Хмельницькому комбінаті хлібопродуктів в 1997 році на крупоцеху продуктивністю 50...60 т/добу зерна.
Для пропарювання зерна використовується пропарювач безперервної дії, що дозволяє рівномірно по всьому об'єму обробляти горох, а також важкосипкі зернові культури.
До переваг конструкції пропарювача слід віднести високу надійність роботи завантажувального і розвантажувального пристроїв, при цьому робота пропарювача повністю автоматизована і залежить тільки від обраного режиму управління.
У запропонованій технології сушіння зерна після пропарювання здійснюється на паровій сушарці комбінованим кондуктивно-конвективним способом з утилізацією відпрацьованої теплоти. У конструкції сушарки передбачена також можливість охолодження зерна. У порівнянні з існуючими паровими сушарками ВС-10М дозволяє збільшити швидкість сушіння і, відповідно, продуктивність в 1,5...1,7 рази, при збільшенні рівномірності сушки і поліпшення якості готової продукції за рахунок конвективного підведення до зерна теплової енергії.
В результаті ефективного проведення ГТО зерна відбувається цілеспрямована зміна технологічних властивостей зерна, оболонки легше відокремлюються від ядра, ядро менше дробиться, що призводить не тільки до збільшення виходу крупи, але і до поліпшення її якості. Для кожного виду зернової культури передбачаються індивідуальні режими ГТО, наприклад, для високоскловидного зерна пшениці можуть бути передбачені режими обробки тільки оболонок, що полегшить їх лущення. Для м'якої пшениці з низькою скловидністю проводиться глибоке пропарювання, що змінює її структуру, яка підвищує міцність і зменшує дроблення ядра при подальшій механічній обробці. Важливим в цьому випадку є можливість виробництва крупи незалежно від якості пшениці. Як наслідок, виключається необхідність використання твердої пшениці (дурум). Практичне використання нової технології показало, наприклад, при виробництві ячної крупи, що коефіцієнти лущення підданого ГТО ячменю підвищуються на 23...32% і замість чотирьох систем лущення, передбачених "Правилами...", досить двох систем, що призводить до економії до 20% електроенергії тільки на цій операції. При цьому вихід крупи першого і другого номерів зростає на 7...11% за рахунок зниження виходу третього номера і мучки. Крупа, отримана з пропареного ячменю, має поліпшений смак і запах, каша з цієї крупи має більш високий коефіцієнт привару, консистенція розсипчаста, час варіння скорочується більш ніж в два рази.
ГТО гороху істотніше впливає на коефіцієнти лущення (в порівнянні з ячменем) в результаті часткового відшарування оболонок і склеювання сім'ядолей. В цьому випадку для лущення насіння гороху досить однієї лущильної системи. Але самим головним достоїнством використання ГТО гороху слід вважати не тільки збільшення виходу крупи цілої, зниження енерговитрат, поліпшення споживчих переваг, але і усунення неприємного бобового запаху в крупі.
За взаимозамінній універсальній технологічній схемі в основному використовується одне і те ж технологічне обладнання. Для переходу на виробництво іншого виду крупи необхідно замінити сита в розсівах і сепараторах, переключити перекидні клапани, вибрати число систем лущення, і, відповідно, визначити режими роботи кожного виду технологічного устаткування.
За бажанням Замовника можлива комплектація універсального крупозаводу (ячмінь, пшениця, горох) обладнанням для отримання кукурудзяної і вівсяної крупи. В даному випадку необхідно лущильне відділення крупозавода доукомплектувати додатковим обладнанням (відцентрові лущильники, дежермінатори, падді-машини і ін.).
Переваги даного крупозавода:
- мінімальні капіталовкладення для переробки додаткових видів сировини;
- можливість завантаження заводу відповідно до наявного в наявності сировини, попиту на готову продукцію на даний момент, оперативність виробництва необхідної Споживачеві продукції;
- при установці лінії виробництва зернових пластівців, взаємопов'язаної з даними крупозаводами, збільшення асортименту виходу готової продукції та ін.
