14.02.2014
Камінський В. Д., заслужений винахідник України, д.т.н., професор ОГСХИ
Бабич М. Б., к.т.н., генеральний директор НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД»
Байрам-Гали В. З., технічний директор НВО «АГРО-СІМО-МАШБУД»
Спеціалісти нашого об'єднання розробили нову технологію одержання пшона, гречаної, ячної і горохової круп за взаємозамінною схемою з використанням спеціальної мийної машини. Вона особливо потрібна під час переробки зернової маси з важковідокремлюваними домішками ячменю, пшениці, вівса, насіння дикої редьки тощо.
Крім того, використання такої машини дає змогу відокремлювати мінеральні домішки, які не видаляються на каменевідбірному обладнанні — пісок, частинки землі, а також змивати з поверхні збіжжя до 90% мікроорганізмів. Нове устаткування можна застосувати як для гідросепарування зерна круп'яних культур, так і пшениці з ефективністю очищення 87 - 95% і питомою витратою води 0,40 - 0,55 м3/т. З урахуванням рециркуляції та використання аеротенка для очищення відпрацьованої води питома її витрата зменшується на 70%.
При застосуванні розроблених нами нових схем розсівів для заводу по переробці гречки потужністю 50 - 60 т/добу зерна передбачено лише 2,5 розсіва. Утім для поліпшення якості круп і розширення асортименту продукції за спеціальною технологічною схемою можна одержувати гречане борошно. Виробляють його завдяки відбору дрібних фракцій зерна (4,5 і 6), хоча для цього потрібно 0,5 розсіва. Водночас ми розробили ТУ для випуску макаронних виробів і хліба з доданням до пшеничного борошна гречаного. В такий спосіб можна не тільки підвищити їх поживність, а й поліпшити смакові властивості.
До технологічної схеми такого заводу входять нові пропарювачі періодичної дії з очищувачами пари від крапель води та утилізатори відпрацьованого тепла, парові сушарки і вальцедекові верстати.
Пропарювачі періодичної дії Л9-БПБ Калузького турбінного заводу (Росія) мають чимало істотних недоліків. Зокрема, в них ненадійні пробкові затвори, що призводить до значних втрат пари, а відтак і частої їх заміни або лагодження. Крім того, через ненадійну систему запірної арматури й датчиків рівня досить складно керувати роботою пропарювача. Як показують теплотехнічні розрахунки, після пропарювання до 53% тепла разом з відпрацьованою парою викидається в атмосферу. Це створює ударну шумову хвилю, провокуючи викиди в довкілля зерна, лузги, конденсату тощо. Позбавитися згаданих недоліків можна за допомогою пропонованого нами агрегату.
Парова сушарка ВС-10-49М з комбінованим кондуктивно-конвективним способом сушіння має низку переваг порівняно з установкою типу ВС-10-49-М. Адже в такий спосіб можна в 2 - 2,5 рази підвищити продуктивність обладнання, а завдяки утилізації відпрацьованого тепла на 35 - 40% зменшити енергетичні затрати. Крім того, забезпечується рівномірність сушіння усієї зернової маси, а відтак і вихід круп однакового кольору. Серед особливостей такої сушарки — змонтована в нижній секції шахти охолоджувальна колонка, призначена для технологічних функцій і зменшення руху зерна після сушіння.
Завдяки застосуванню нових вальцедекових верстатів коефіцієнт лущення зерна збільшується до 63 - 72% при зменшенні на 18 - 22 % енергозатрат. Ці данні наведені для порівняння з агрегатами 2-ДШС-3. Крім того, істотно подовжується тривалість експлуатації робочих органів (вальця і деки), оскільки в нашій конструкції передбачено ефективну систему регулювання між ними зазору і можливістю зміни в потрійному вимірі. Виробляють вальцедекові верстати різних типорозмірів і продуктивності. Це дає змогу не тільки більш ефективно й рівномірно по довжині вальця завантажувати продукт, а й використовувати менш потужні електро двигуни для тих фракцій зерна (особливо дрібних), вміст яких незначний у загальній масі. І, нарешті, розроблені нами вальцедекові верстати для приймання зерна у верхній частині оснащені вмонтованими магнітними колонками.
На підприємствах, які працюють за такою технологією, загальний вихід круп становить 71,5 - 72,5 %, у тому числі 1,5 - 2 % проділу. При цьому кількість колотого ядра в крупах не перевищує 0,8 - 1,2%, вміст смітної домішки — 0,5 - 0,08 %, нелущених зерен — 0,03 - 0,08 %. Якщо ж використовувати мийну машину, то крупи взагалі не матимуть мінеральних і смітних домішок.
Високої якості круп досягають також завдяки застосуванню на контролі нової триярусної паді-машини, яка ефективно відокремлює не обрушені зерна у гречаній, вівсяній, рисовій, ячній, пшоняній та інших крупах. Лузгу ж можна використовувати як паливо в котельнях.
Застосування розроблених нами пропарювача безперервної дії, парової сушарки, паді-машини дає змогу на 7 - 11% збільшити вихід круп, істотно поліпшити їх якість, поживність і споживчі властивості, зменшити тривалість варіння порівняно з традиційними технологіями. Приміром, завдяки використанню пропарювача безперервної дії з горохової крупи можна видаляти характерний запах бобових, а з вівсяної — гіркий присмак, що особливо важливо при виготовленні пластівців. А пропарювання кукурудзи дає змогу виділяти більш чистий зародок, з якого одержують олію.
Для рисопереробних підприємств у нашому об'єднанні створено нове обладнання, призначення якого — гідротермічна обробка рису. Пропарювання його підвищує міцність ядра, а відтак і запобігає подрібненню під час лущення, шліфування і полірування. Завдяки зменшенню виходу дрібки на 18 - 22 % збільшується вихід круп, істотно підвищується їх харчова цінність. Це зумовлено міграцією вітамінів мінеральних речовин з оболонки в ядро. Скорочується також тривалість варіння круп, каші з них мають розсипчасту консистенцію, високі коефіцієнт привару і відбілюваність. Такі крупи за якісними показниками аналогічні продукції американської фірми «Анкл-Бенс».
Одне слово, розроблені нами нові конструкції плющильного верстата, пропарювача безперервної дії, аерофонтанної сушарки і триярусної паді-машини (у країнах СНД таке обладнання не випускають) забезпечують повний технологічний цикл виробництва високоякісних пластівців — вівсяних, пшеничних, ячних, житних, горохових та ін.
«Зерно i хлiб» № 2, 2001 р.
